Орфографічний словник української мови

випуклість

ви́пуклість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випуклість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. випуклий. 2》 Випукле місце на чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випуклість — ВИ́ПУКЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. ви́пуклий. Ти навіть в пам'яті старечій Довіку будеш, як була: Веселі очі, рівні плечі, Спокійна випуклість чола (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. випуклість — ВИ́ПУКЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. ви́пуклий. Той столярує, той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту (Гончар, Тронка, 1963, 341); Ти навіть в пам’яті старечій Довіку будеш, як була: Веселі очі...  Словник української мови в 11 томах