випуклість
ВИ́ПУКЛІСТЬ, лості, ж.
1. Властивість за знач. ви́пуклий.
Ти навіть в пам'яті старечій Довіку будеш, як була: Веселі очі, рівні плечі, Спокійна випуклість чола (Л. Дмитерко);
Той столярує, той фарбує, високо зіп'явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту (О. Гончар);
Ще не пролунала відповідь, як вичахлі й прозорі .. повіки стали наповзати на суху випуклість гарячкових очей (Є. Гуцало).
2. Випукле місце на чому-небудь.
Так, Максим справді міг би бути зразком здоров'я і краси. Великі грудні м'язи навіть у спокійному стані лежали красивими чотирикутними випуклостями (Д. Ткач);
На означення середньої випуклості горщика в Полтавській області використовується різна термінологія, серед якої виділяється основна назва – “пук” чи “пучок” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)