випуклість

ВИ́ПУКЛІСТЬ, лості, ж.

1. Властивість за знач. ви́пуклий.

Ти навіть в пам'яті старечій Довіку будеш, як була: Веселі очі, рівні плечі, Спокійна випуклість чола (Л. Дмитерко);

Той столярує, той фарбує, високо зіп'явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту (О. Гончар);

Ще не пролунала відповідь, як вичахлі й прозорі .. повіки стали наповзати на суху випуклість гарячкових очей (Є. Гуцало).

2. Випукле місце на чому-небудь.

Так, Максим справді міг би бути зразком здоров'я і краси. Великі грудні м'язи навіть у спокійному стані лежали красивими чотирикутними випуклостями (Д. Ткач);

На означення середньої випуклості горщика в Полтавській області використовується різна термінологія, серед якої виділяється основна назва – “пук” чи “пучок” (з наук.-попул. літ.).