вирішувати —
[виер’ішуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
вирішувати —
-ую, -уєш і рідко вирішати, -аю, -аєш, недок., вирішити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. 2》 Знаходити яку-небудь відповідь; розв'язувати питання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирішувати —
див. рішати
Словник чужослів Павло Штепа
вирішувати —
ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. з інфін. або підрядним з'ясувальним. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку.
Словник української мови у 20 томах
вирішувати —
ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
вирішувати —
ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. з інфін. або підрядним додатковим. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку.
Словник української мови в 11 томах