вирішувати
вирі́шувати
дієслово недоконаного виду
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирішувати — [виер’ішуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- вирішувати — -ую, -уєш і рідко вирішати, -аю, -аєш, недок., вирішити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. 2》 Знаходити яку-небудь відповідь; розв'язувати питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирішувати — див. рішати Словник чужослів Павло Штепа
- вирішувати — ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. з інфін. або підрядним з'ясувальним. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. Словник української мови у 20 томах
- вирішувати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вирішувати — ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. з інфін. або підрядним додатковим. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. Словник української мови в 11 томах