1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вирішувати

вирі́шувати

-ую, -уєш і рідко вирішати, -аю, -аєш, недок., вирішити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку.

2》 Знаходити яку-небудь відповідь; розв'язувати питання.

|| Доводити до певного результату яку-небудь дію, стан і т. ін.

|| Виконувати, здійснювати побудову, розміщення, добір і т. ін. чого-небудь певним способом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішувати — вирі́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вирішувати — [виер’ішуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. вирішувати — див. рішати Словник чужослів Павло Штепа
  4. вирішувати — ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. з інфін. або підрядним з'ясувальним. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. Словник української мови у 20 томах
  5. вирішувати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вирішувати — ВИРІ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ВИРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РІШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. з інфін. або підрядним додатковим. Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого-небудь висновку. Словник української мови в 11 томах