висвячувати —
І посвячувати, освячувати Те саме, що рукопокладати
Словник церковно-обрядової термінології
висвячувати —
-ую, -уєш, недок., висвятити, -ячу, -ятиш, док., перех., церк. 1》 Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. 2》 Виконувати певний обряд, внаслідок якого хто- або що-небудь нібито очищається від нечистої сили; освячувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висвячувати —
ВИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВЯТИТИ, ячу, ятиш, док. 1. кого. Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. – Пхе! Звідкіль ти такий розумний узявся? Хоч надягай на нього рясу та висвячуй просто на архірея! (М.
Словник української мови у 20 томах
висвячувати —
ВИСВЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СВЯТИТИ, ячу, ятиш, док., перех., церк. 1. Надавати кому-небудь духовне звання, виконуючи певний обряд. — Пхе! Звідкіль ти такий розумний узявся? Хоч надягай на нього рясу та висвячуй просто на архірея! (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
висвячувати —
Висвячувати, -чую, -єш сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Словник української мови Грінченка