Орфографічний словник української мови

вискочка

ви́скочка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

зневажл.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вискочка — -и, ч. і ж., зневажл. 1》 Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. 2》 Людина, яка посіла певне суспільне становище або посаду швидко й незаслужено, не маючи відповідних здібностей, якостей і т. ін. || заст. Про людину, яка увійшла у вищу суспільну верству з нижчої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вискочка — ВИ́СКОЧКА, и, ч. і ж., зневажл. 1. Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. Ася була тієї гадки, що так Павлику і треба. Хай не перебиває вчительку, вискочка! (К. Гордієнко); – Не хочу бути вискочкою, їх недолюблюють...  Словник української мови у 20 томах
  3. вискочка — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
  4. вискочка — ВИ́СКОЧКА зневажл. (людина, що посіла певне суспільне становище, багатство або посаду швидко й незаслужено), ВИ́СКОЧЕНЬ зневажл., НУВОРИ́Ш зневажл. А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади (М.  Словник синонімів української мови
  5. вискочка — ВИ́СКОЧКА, и, ч. і ж., зневажл. 1. Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. Ася була тієї гадки, що так Павлику і треба. Хай не перебиває вчительку, вискочка! (Горд., Буян, 1938, 16)...  Словник української мови в 11 томах