вискочка

ВИ́СКОЧКА, и, ч. і ж., зневажл.

1. Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу.

Ася була тієї гадки, що так Павлику і треба. Хай не перебиває вчительку, вискочка! (Горд., Буян, 1938, 16)

2. Людина, яка посіла певне суспільне становище або посаду швидко й незаслужено, не маючи відповідних здібностей, якостей і т. ін.

Невже ми попустимо завести його [мужиччя] у ту безодню, в яку ведуть, очевидячки, всякі вискочки-верховоди? (Мирний, III, 1954, 258);

[Горлов:] Та й нічого псувати молодь. Огнєв і так вискочка. А тут вже зовсім зіпсується (Корн., II, 1955, 64);

// заст. Про людину, яка увійшла у вищу суспільну верству з нижчої.

Проте гордий магнат не бажав кланятися худородному вискочці, а.. попросив аудієнції у царя (Бурл., Напередодні, 1956, 164).

Значення в інших словниках

1. вискочка — ви́скочка іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. вискочка — -и, ч. і ж., зневажл. 1》 Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. 2》 Людина, яка посіла певне суспільне становище або посаду швидко й незаслужено, не маючи відповідних здібностей, якостей і т. ін. || заст. Про людину, яка увійшла у вищу суспільну верству з нижчої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вискочка — ВИ́СКОЧКА, и, ч. і ж., зневажл. 1. Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу. Ася була тієї гадки, що так Павлику і треба. Хай не перебиває вчительку, вискочка! (К. Гордієнко); – Не хочу бути вискочкою, їх недолюблюють...  Словник української мови у 20 томах
4. вискочка — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
5. вискочка — ВИ́СКОЧКА зневажл. (людина, що посіла певне суспільне становище, багатство або посаду швидко й незаслужено), ВИ́СКОЧЕНЬ зневажл., НУВОРИ́Ш зневажл. А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади (М.  Словник синонімів української мови