Орфографічний словник української мови

висотний

висо́тний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висотний — -а, -е. 1》 Стос. до висоти (у 1-3 знач.). Висотна хвороба — захворювання, яке виникає внаслідок значного і швидкого зниження парціального тиску кисню в оточуючому газовому середовищі. 2》 Дуже високий, багатоповерховий. 3》 спец. Признач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висотний — ВИСО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до висоти (у 1–3 знач.). Чим вище піднімаються гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшу кількість висотних поясів вони мають (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. висотний — БАГАТОПОВЕРХО́ВИЙ (про будинок, споруду — який має кілька або багато поверхів); ВИСО́ТНИЙ (який має багато поверхів). Будинок, в якому жила Катя, був дуже великий, багатоповерховий (Н.  Словник синонімів української мови
  4. висотний — ВИСО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до висоти (у 1-3 знач.). Висотна хвороба; Висотні сходження. 2. Дуже високий, багатоповерховий. Мов голі, височенні скелі, виднілися витягнуті вгору висотні будинки (Дмит.  Словник української мови в 11 томах