висотний
ВИСО́ТНИЙ, а, е.
1. Стос. до висоти (у 1-3 знач.).
Висотна хвороба; Висотні сходження.
2. Дуже високий, багатоповерховий.
Мов голі, височенні скелі, виднілися витягнуті вгору висотні будинки (Дмит., Розлука, 1957, 289);
Осторонь димарів, просто посеред кучерявого виноградника, зростала третя висотна споруда (Вол., Озеро.., 1959, 3).
3. спец. Признач., пристосований для польотів на великій висоті.
Висотна ракета; Висотний двигун;
// Який відбувається на великій висоті.
Висотні польоти.
Словник української мови (СУМ-11)