висотний

ВИСО́ТНИЙ, а, е.

1. Стос. до висоти (у 1-3 знач.).

Висотна хвороба; Висотні сходження.

2. Дуже високий, багатоповерховий.

Мов голі, височенні скелі, виднілися витягнуті вгору висотні будинки (Дмит., Розлука, 1957, 289);

Осторонь димарів, просто посеред кучерявого виноградника, зростала третя висотна споруда (Вол., Озеро.., 1959, 3).

3. спец. Признач., пристосований для польотів на великій висоті.

Висотна ракета; Висотний двигун;

// Який відбувається на великій висоті.

Висотні польоти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висотний — висо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висотний — -а, -е. 1》 Стос. до висоти (у 1-3 знач.). Висотна хвороба — захворювання, яке виникає внаслідок значного і швидкого зниження парціального тиску кисню в оточуючому газовому середовищі. 2》 Дуже високий, багатоповерховий. 3》 спец. Признач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висотний — ВИСО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до висоти (у 1–3 знач.). Чим вище піднімаються гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшу кількість висотних поясів вони мають (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. висотний — БАГАТОПОВЕРХО́ВИЙ (про будинок, споруду — який має кілька або багато поверхів); ВИСО́ТНИЙ (який має багато поверхів). Будинок, в якому жила Катя, був дуже великий, багатоповерховий (Н. Словник синонімів української мови