1. Словник української мови в 11 томах

висотка

ВИСО́ТКА, и, ж. Зменш. до висота́ 3.

З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (Собко, Шлях.., 1948, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висотка — висо́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. висотка — I -и, ж. Зменш. до висота 3). II -и, ж., розм. Висотний будинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висотка — ВИСО́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (В. Собко); На висотку видряпувався туман. Словник української мови у 20 томах