висотка
висо́тка
I -и, ж.
Зменш. до висота 3).
II -и, ж., розм.
Висотний будинок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висотка — висо́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- висотка — ВИСО́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (В. Собко); На висотку видряпувався туман. Словник української мови у 20 томах
- висотка — ВИСО́ТКА, и, ж. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (Собко, Шлях.., 1948, 45). Словник української мови в 11 томах