1. Великий тлумачний словник сучасної мови

висотний

висо́тний

-а, -е.

1》 Стос. до висоти (у 1-3 знач.).

Висотна хвороба — захворювання, яке виникає внаслідок значного і швидкого зниження парціального тиску кисню в оточуючому газовому середовищі.

2》 Дуже високий, багатоповерховий.

3》 спец. Признач., пристосований для польотів на великій висоті. Висотний двигун.

|| Який відбувається на великій висоті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висотний — висо́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висотний — ВИСО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до висоти (у 1–3 знач.). Чим вище піднімаються гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшу кількість висотних поясів вони мають (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. висотний — БАГАТОПОВЕРХО́ВИЙ (про будинок, споруду — який має кілька або багато поверхів); ВИСО́ТНИЙ (який має багато поверхів). Будинок, в якому жила Катя, був дуже великий, багатоповерховий (Н. Словник синонімів української мови
  4. висотний — ВИСО́ТНИЙ, а, е. 1. Стос. до висоти (у 1-3 знач.). Висотна хвороба; Висотні сходження. 2. Дуже високий, багатоповерховий. Мов голі, височенні скелі, виднілися витягнуті вгору висотні будинки (Дмит. Словник української мови в 11 томах