Орфографічний словник української мови

висотка

висо́тка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. висотка — I -и, ж. Зменш. до висота 3). II -и, ж., розм. Висотний будинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. висотка — ВИСО́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (В. Собко); На висотку видряпувався туман.  Словник української мови у 20 томах
  3. висотка — ВИСО́ТКА, и, ж. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (Собко, Шлях.., 1948, 45).  Словник української мови в 11 томах