Значення в інших словниках
-
висотка —
висо́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
висотка —
ВИСО́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (В. Собко); На висотку видряпувався туман.
Словник української мови у 20 томах
-
висотка —
ВИСО́ТКА, и, ж. Зменш. до висота́ 3. З маленької висотки спостережного пункту Микола Шрам ясно бачив, як востаннє хитнулися і застигли кущі (Собко, Шлях.., 1948, 45).
Словник української мови в 11 томах