витончено —
Присл. до витончений 3), 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
витончено —
ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 2–4. Та чи не більше враження на Коржеве батьківське серце справив витончено зроблений – чисто як справжній – пістолетик (Б.
Словник української мови у 20 томах
витончено —
ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 3, 4. В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (Вол., Дні..
Словник української мови в 11 томах