витончено

ВИ́ТОНЧЕНО.

Присл. до ви́тончений 2–4.

Та чи не більше враження на Коржеве батьківське серце справив витончено зроблений – чисто як справжній – пістолетик (Б. Антоненко-Давидович);

В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (І. Волошин);

Нічого сказати, виучка у панів із міністерства відмінна, певного не обіцяють, але витончено привітні – не прискіпаєшся (Б. Левін).

Значення в інших словниках

1. витончено — ви́тончено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. витончено — Присл. до витончений 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витончено — ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 3, 4. В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (Вол., Дні..  Словник української мови в 11 томах