витончено

ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 3, 4.

В характері орнаменту середньоазіатських та закавказьких промислів багато спільного з килимами Індії; і там, і там узорні елементи витончено здрібнені, вільні і в той же час підкорені ритмові (Вол., Дні.., 1958, 30);

Коли багатотонний кран піднімає свою вагу, він робить це витончено (Коп., Вибр., 1948, 19);

В міру зростання світової соціалістичної системи імперіалістична буржуазія чинить опір все більш запекло і витончено, прагнучи зупинити хід історії (Розв. науки в УРСР.., 1957, 27).

Значення в інших словниках

1. витончено — ви́тончено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. витончено — Присл. до витончений 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витончено — ВИ́ТОНЧЕНО. Присл. до ви́тончений 2–4. Та чи не більше враження на Коржеве батьківське серце справив витончено зроблений – чисто як справжній – пістолетик (Б.  Словник української мови у 20 томах