витончення

ВИ́ТОНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́тончити.

Говорячи про ненастанне збагачення, витончення й поглиблення нашої літературної мови,.. ми мусимо, проте, з душевною прикрістю визнати, що дехто з наших письменників мало ще працює над своєю лексикою, над своїм синтаксисом, над своєю фразеологією (Рильський, III, 1956, 80).

Значення в інших словниках

1. витончення — ви́тончення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. витончення — -я, с. Дія за знач. витончити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витончення — ВИ́ТОНЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́тончити. Говорячи про ненастанне збагачення, витончення й поглиблення нашої літературної мови, ..  Словник української мови у 20 томах