Орфографічний словник української мови

витоплювати

вито́плювати 1

дієслово недоконаного виду

спаливши щось, нагріти приміщення, виділяти жир, віск

вито́плювати 2

дієслово недоконаного виду

топити у рідині всіх або багатьох

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. витоплювати — I -юю, -юєш, недок., витопити, -плю, -пиш; мн. витоплять; док. 1》 тільки док., перех. і неперех. Спаливши яке-небудь паливо в печі, грубі і т. ін., нагріти приміщення або зготувати при цьому страву. || Закінчити топити в печі, грубі і т. ін. 2》 перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. витоплювати — ВИТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ТОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́топлять; док. 1. тільки док., що і без прям. дод. Нагріти приміщення, спаливши яке-небудь паливо в печі, грубі і т. ін. І ти осталася, небого. І не осталося нікого З тобою дома.  Словник української мови у 20 томах
  3. витоплювати — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
  4. витоплювати — ВИТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ВИ́ТОПИТИ, плю, пиш; мн. ви́топлять; док. 1. тільки док., перех. і неперех. Спаливши яке-небудь паливо в печі, грубі і т. ін., нагріти приміщення або зготувати при цьому страву. І ти осталася, небого.  Словник української мови в 11 томах