вихлюпувати —
-ую, -уєш, недок., вихлюпати, -аю, -аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. || Виливати, вибирати воду з чого-небудь частинами. || Виливаючи, викинути разом із рідиною кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихлюпувати —
ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, розпліскуючи під час носіння, перевезення, купання і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
вихлюпувати —
вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного.
Фразеологічний словник української мови
вихлюпувати —
ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів)...
Словник синонімів української мови
вихлюпувати —
ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. Прибігла Параска з одним відром додому, — тільки на дні зосталось: усю вихлюпала (Барв.
Словник української мови в 11 томах
вихлюпувати —
Вихлюпувати, -пую, -єш сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.
Словник української мови Грінченка