вихлюпувати

ВИЛИВА́ТИ (видаляти рідину з посуду, заглибини, приміщення тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ВИХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); ВИБО́ВТУВАТИ (бовтаючи); ВИПЛІ́СКУВАТИ (різкими рухами); ВИЧЕ́РПУВАТИ (черпаючи чим-небудь); ВИБИРА́ТИ (за кілька або багато прийомів); ВИСИПА́ТИ (про страву — з однієї посудини в іншу). — Док.: ви́лити, ви́лляти, відли́ти, ви́хлюпати, ви́бовтати, ви́плеснути, ви́плескати, ви́черпати, ви́брати, ви́сипати. Маруся вхопила Соломіїне відро і вилила воду в криницю (І. Нечуй-Левицький); В мокрому трюмі конопатять, відливають воду (О. Довженко); Вони вихлюпували коряками воду з човнів (С. Добровольський); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває, а половину випліскує Василеві на кожух (Г. Хоткевич); Вичерпують касками воду (з окопів) солдати (І. Нехода); Вибрав (Федя) бляшанкою воду (з човна) (М. Трублаїні); Висипати з тарілки борщ.

Значення в інших словниках

1. вихлюпувати — вихлю́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вихлюпувати — -ую, -уєш, недок., вихлюпати, -аю, -аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. || Виливати, вибирати воду з чого-небудь частинами. || Виливаючи, викинути разом із рідиною кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихлюпувати — ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, розпліскуючи під час носіння, перевезення, купання і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. вихлюпувати — вихлю́пувати / ви́хлюпнути (ра́зом) з ку́пелем і дити́ну. За другорядним, непотрібним і т. ін. не визнавати, не помічати і т. ін. суттєвого, істотного, основного.  Фразеологічний словник української мови
5. вихлюпувати — ВИХЛЮ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХЛЮПАТИ, аю, аєш, док., перех. Виливати рідину різким рухом; розливати частинами з посудини, струшуючи під час носіння, перевезення. Прибігла Параска з одним відром додому, — тільки на дні зосталось: усю вихлюпала (Барв.  Словник української мови в 11 томах
6. вихлюпувати — Вихлюпувати, -пую, -єш сов. в. вихлюпати, -паю, -єш, одн. в. вихлюпнути, -ну, -неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.  Словник української мови Грінченка