Орфографічний словник української мови

вихлястий

вихля́стий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вихлястий — -а, -е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки. || Нерівний, хиткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вихлястий — ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Який рухається, вигинаючись на різні боки. Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); * Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (О. Донченко); // Нерівний, хиткий.  Словник української мови у 20 томах
  3. вихлястий — див. хиткий  Словник синонімів Вусика
  4. вихлястий — ПЕРЕВА́ЛИСТИЙ (про ходу — з розхитуванням тулуба), РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ, ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТИЙ рідше; РОЗХЛЯ́БАНИЙ розм. (характерний для незібраної людини); ВИХЛЯ́СТИЙ розм. (з вигинаннями).  Словник синонімів української мови
  5. вихлястий — ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки. Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (Бажан, Вибр., 1940, 67); *Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (Донч.  Словник української мови в 11 томах