вихлястий

ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки.

Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (Бажан, Вибр., 1940, 67);

*Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (Донч., II, 1956, 269);

// Нерівний, хиткий.

Нестор ішов з лопатою й відром. Ішов повагом, вихлястою ходою, трохи подаючись корпусом уперед, як ходять футболісти (Дмит., Наречена, 1959, 102).

Значення в інших словниках

1. вихлястий — вихля́стий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вихлястий — -а, -е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки. || Нерівний, хиткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихлястий — ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Який рухається, вигинаючись на різні боки. Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан); * Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (О. Донченко); // Нерівний, хиткий.  Словник української мови у 20 томах
4. вихлястий — див. хиткий  Словник синонімів Вусика
5. вихлястий — ПЕРЕВА́ЛИСТИЙ (про ходу — з розхитуванням тулуба), РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ, ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТИЙ рідше; РОЗХЛЯ́БАНИЙ розм. (характерний для незібраної людини); ВИХЛЯ́СТИЙ розм. (з вигинаннями).  Словник синонімів української мови