вихлястий
ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм.
Який рухається, вигинаючись на різні боки.
Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан);
* Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (О. Донченко);
// Нерівний, хиткий.
Нестор ішов з лопатою й відром. Ішов повагом, вихлястою ходою, трохи подаючись корпусом уперед, як ходять футболісти (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)