1. Словник української мови у 20 томах

вихлястий

ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм.

Який рухається, вигинаючись на різні боки.

Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (М. Бажан);

* Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (О. Донченко);

// Нерівний, хиткий.

Нестор ішов з лопатою й відром. Ішов повагом, вихлястою ходою, трохи подаючись корпусом уперед, як ходять футболісти (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлястий — вихля́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вихлястий — -а, -е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки. || Нерівний, хиткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлястий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  4. вихлястий — ПЕРЕВА́ЛИСТИЙ (про ходу — з розхитуванням тулуба), РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ, ПЕРЕВА́ЛЬКУВАТИЙ рідше; РОЗХЛЯ́БАНИЙ розм. (характерний для незібраної людини); ВИХЛЯ́СТИЙ розм. (з вигинаннями). Словник синонімів української мови
  5. вихлястий — ВИХЛЯ́СТИЙ, а, е, розм. Який, рухаючись, вигинається на різні боки. Пливе вихлястий дим з фаянсових люльок (Бажан, Вибр., 1940, 67); *Образно. Черга біля буфету лякливо ховає кудись свого довгого вихлястого хвоста (Донч. Словник української мови в 11 томах