Значення в інших словниках
-
вихолощений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихолостити. || вихолощено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вихолощений —
ВИ́ХОЛОЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́холостити. З білого прямокутного аркуша паперу дивився чоловік, дуже схожий на тупого вихолощеного бика (А. Кокотюха); * Образно. Його вихолощений голосок пустив хрипкого дитячого півника (Ю. Смолич). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
-
вихолощений —
ВИ́ХОЛОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́холостити. Панас Мирний виступає проти схоластичної науки, проти формалістичного навчання, з якого вихолощена життєва суть (Вісник АН, 5, 1949, 23).
Словник української мови в 11 томах