вичитування

вичи́тування

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. вичитування — -я, с. Дія за знач. вичитувати 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вичитування — ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 6. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (М. Чабанівський); Ще з коридору почув: у вітальні шаленіла сварка.  Словник української мови у 20 томах
3. вичитування — ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 5. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (Чаб., Катюша, 1960, 71).  Словник української мови в 11 томах