Орфографічний словник української мови

вичитка

ви́читка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вичитка — -и, ж., друк. Дія за знач. вичитувати 4). Вичитка гранок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вичитка — ВИ́ЧИТКА, и, ж., рідко. Те саме, що вичи́тування. Володько волів сто разів більші терпіти болі, ніж вислухувати оті вичитки (У. Самчук); Леся Українка пише листа В. Гнатюкові в справі друкування її перекладу “Атта Троля”...  Словник української мови у 20 томах
  3. вичитка — ВИ́ЧИТКА, и, ж., друк. Дія за знач. вичи́тувати 4. Вичитка гранок.  Словник української мови в 11 томах