вичитка

ВИ́ЧИТКА, и, ж., друк. Дія за знач. вичи́тувати 4.

Вичитка гранок.

Значення в інших словниках

1. вичитка — ви́читка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вичитка — -и, ж., друк. Дія за знач. вичитувати 4). Вичитка гранок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вичитка — ВИ́ЧИТКА, и, ж., рідко. Те саме, що вичи́тування. Володько волів сто разів більші терпіти болі, ніж вислухувати оті вичитки (У. Самчук); Леся Українка пише листа В. Гнатюкові в справі друкування її перекладу “Атта Троля”...  Словник української мови у 20 томах