вичитування

ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вичи́тувати 4, 6.

Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (М. Чабанівський);

Ще з коридору почув: у вітальні шаленіла сварка. Саме сварка, а не повчання, вичитування, виховні нотації (Ю. Мушкетик);

Вичитування верстки є необхідним виробничим етапом, оскільки в процесі верстки у тексті можуть бути неправильно розміщені переноси, можуть “загубитись” окремі слова, літери, цифри і т. ін. (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вичитування — вичи́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вичитування — -я, с. Дія за знач. вичитувати 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вичитування — ВИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичи́тувати 4, 5. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (Чаб., Катюша, 1960, 71).  Словник української мови в 11 томах