вищиряти —
-яю, -яєш, недок., вищирити, -рю, -риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вищиряти —
ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИЩИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., що, розм. Те саме, що вишкіря́ти. Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (І.
Словник української мови у 20 томах
вищиряти —
ВИЩИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЩИРИТИ, рю, риш, док., перех. Розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу відкривати, показувати (зуби). Чорна морда сердито мигала очима й вищиряла білі зуби (Н.-Лев., III, 1956, 80); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
вищиряти —
Вищиря́ти, -ря́ю, -єш сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Ном. № 12637. Вищирив зуби, як печене порося. Ном. 12637.
Словник української мови Грінченка