Орфографічний словник української мови

виємно

виє́мно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виємно — присл., заст. Винятково.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виємно — ВИ́ЄМНО, присл., заст. Винятково. У Білiй Церкві є педагогiчнi курси, де вчаться на сiльських учителiв дiти виємно наших селян (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виємно — ВИЄ́МНО, присл., заст. Винятково.  Словник української мови в 11 томах
  4. виємно — Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка