виємно

виє́мно

присл., заст.

Винятково.

Значення в інших словниках

1. виємно — виє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. виємно — ВИ́ЄМНО, присл., заст. Винятково. У Білiй Церкві є педагогiчнi курси, де вчаться на сiльських учителiв дiти виємно наших селян (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. виємно — ВИЄ́МНО, присл., заст. Винятково.  Словник української мови в 11 томах
4. виємно — Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка