виємно —
виє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
виємно —
присл., заст. Винятково.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виємно —
ВИ́ЄМНО, присл., заст. Винятково. У Білiй Церкві є педагогiчнi курси, де вчаться на сiльських учителiв дiти виємно наших селян (з мемуарної літ.).
Словник української мови у 20 томах
виємно —
Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка