володільник —
-а, ч., рідко. Те саме, що власник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
володільник —
ВОЛОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вла́сник (у 1 знач.). В Україні другої половини XVI – першої половини XVII ст. селянам виділялися три смуги на різних полях. Володільник волоки мав відробити два дні на тиждень у фільварку (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
володільник —
ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П.
Словник синонімів української мови
володільник —
ВОЛОДІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вла́сник 1. Володільник худоби.
Словник української мови в 11 томах