волоктися

волокти́ся

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. волоктися — -очуся, -очешся і розм. воліктися, -ічуся, -ічешся; мин. ч. волікся, волоклася, волоклося і воліклася, воліклося; недок. 1》 Тягтися поверхнею чого-небудь. 2》 розм. Іти, їхати слідом за ким-небудь. || Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. волоктися — ВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся, розм. ВОЛІКТИ́СЯ, ічу́ся, іче́шся; мин. ч. волі́кся, волокла́ся, ло́ся і волікла́ся, ло́ся; недок. 1. Тягтися по поверхні чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. волоктися — див. іти  Словник синонімів Вусика
4. волоктися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. волоктися — ВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, о́чешся і розм: ВОЛІКТИ́СЯ, ічу́ся, іче́шся; мин. ч. волі́кся, волокла́ся, ло́ся і волікла́ся, ло́ся; недок. 1. Тягтися по поверхні чого-небудь. Як був прив’язаний до львиного хвоста, так і волікся [Вовк] за ним усю дорогу (Фр.  Словник української мови в 11 томах
6. волоктися — Волоктися, -чуся, -чешся гл. 10. Тянуться тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. н. п. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.  Словник української мови Грінченка