волоктися
волокти́ся
-очуся, -очешся і розм. воліктися, -ічуся, -ічешся; мин. ч. волікся, волоклася, волоклося і воліклася, воліклося; недок.
1》 Тягтися поверхнею чого-небудь.
2》 розм. Іти, їхати слідом за ким-небудь.
|| Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
|| Повільно пересуватися, рухатися (про хмари тощо).
3》 розм. Постійно міняти місцеперебування; бурлакувати, мандрувати.
4》 перен. Тривати, продовжуватися (про вирішення якогось питання, справи і т. ін.).
|| Поволі тягтися, минати (про час).
Великий тлумачний словник сучасної української мови