Значення в інших словниках
-
волюта —
-и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
волюта —
ВОЛЮ́ТА, и, ж. 1. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі.
Словник української мови у 20 томах
-
волюта —
волю́та (від лат. voluta – сувій, згорток) скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з очком у центрі, напр. на іонічній капітелі.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
волюта —
Декоративний архітектурно-скульптурний елемент у формі, схожій на літеру S, із спіралями на обох кінцях; використовувалась у іонічних капітелях або на торцях споруд у добу Ренесансу й бароко.
Універсальний словник-енциклопедія
-
волюта —
ВОЛЮ́ТА, и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі. Волюта — орнаментна прикраса, що являє собою завиток спіралі (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41).
Словник української мови в 11 томах
-
волюта —
(італ. — крутити) 1. Архітектурна деталь у формі завитка з кружком ("вічком") у центрі. Прообрази мали місце у Стародавньому Єгипті у капітелях, де зображались квіти лотоса, що розпускались, а також у колонах Персеполя, Лікії та еолійській...
Архітектура і монументальне мистецтво