Архітектура і монументальне мистецтво

волюта

(італ. — крутити)

1. Архітектурна деталь у формі завитка з кружком ("вічком") у центрі. Прообрази мали місце у Стародавньому Єгипті у капітелях, де зображались квіти лотоса, що розпускались, а також у колонах Персеполя, Лікії та еолійській, що нагадувала кінці розщепленого стовбура дерева. В. переважно використовувалася у капітелях колон класичних іонічного, корінфського і композитного ордерів. Прийнято відрізняти:

~ подвійну — кронштейн у формі , який має вигляд літери "S" і нерівні завитки. Ще у Стародавньому Римі він був широко розповсюджений. Його використання поширилось з часів раннього ренесансу і часто вживалася у бароко для оформлення вікон, порталів і навіть частин споруди, переходу від верхнього до нижнього ярусу (порівн. евольвента, суппорт).

2. Стилізований рослинний мотив у парковому партері або біля його межі, що має у плані вигляд завитка.

Архітектура і монументальне мистецтво

Значення в інших словниках

  1. волюта — волю́та іменник жіночого роду в архітектурі  Орфографічний словник української мови
  2. волюта — -и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волюта — ВОЛЮ́ТА, и, ж. 1. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі.  Словник української мови у 20 томах
  4. волюта — волю́та (від лат. voluta – сувій, згорток) скульптурна оздоба у вигляді спірального завитка з очком у центрі, напр. на іонічній капітелі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. волюта — Декоративний архітектурно-скульптурний елемент у формі, схожій на літеру S, із спіралями на обох кінцях; використовувалась у іонічних капітелях або на торцях споруд у добу Ренесансу й бароко.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. волюта — ВОЛЮ́ТА, и, ж. Скульптурна прикраса у вигляді спірального завитка з вічком у центрі на капітелі іонічної колони або на консолі. Волюта — орнаментна прикраса, що являє собою завиток спіралі (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41).  Словник української мови в 11 томах