Орфографічний словник української мови

ворожіння

ворожі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ворожіння — -я, с. Дія за знач. ворожити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ворожіння — ВОРОЖІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ворожи́ти 1, 2. Я не вірю, .. щоб з того ворожіння Вийшла правда (Я. Щоголів); – Чого це вона до баби Мокрини ходить? – думав Рябченко. – Певне, якесь ворожіння, абощо (Б.  Словник української мови у 20 томах
  3. ворожіння — Ворожба, загадування, заговори, заклинання, заклички, замовляння; молитва, моління, прокльони (на адресу темних сил), шептання Фразеологічні синоніми: ворожіння на кавовій гущі; ворожіння на картах; ворожіння на пелюстках ромашки  Словник синонімів Вусика
  4. ворожіння — Вгадування з різних ознак майбутнього; дуже популярне в укр. старовинних звичаях і сьогодні; в. бувають оказіональні, приурочені до певного випадку (побудови житла, народження дитини) і пов'язані з народним календарем переважно осінньо-зимового циклу...  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ворожіння — ВОРОЖІ́ННЯ (угадування чого-небудь на картах, по долоні і т. ін.); ВОРОЖБА́ заст., ВОРОЖБИ́ТСТВО заст., ГАДА́ННЯ заст. Я не вірю, щоб циганка по руці що-небудь знала І яка буває доля — По долоні угадала, І щоб з того ворожіння вийшла правда (Я.  Словник синонімів української мови
  6. ворожіння — Ворожі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ворожіння — ВОРОЖІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. ворожи́ти 1, 2. Я не вірю, .. щоб з того ворожіння Вийшла правда (Щог., Поезії, 1958, 368); Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час — циганське ворожіння (Жур., Звич. турботи, 1960, 194).  Словник української мови в 11 томах
  8. ворожіння — Ворожіння, -ня с. Гаданіе, ворожба.  Словник української мови Грінченка