Значення в інших словниках
-
ворок —
(польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок. Вузенький ворок — тісно тут мені, щоб радість розпросторити. (П-1:135).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
ворок —
-а, ч. 1》 Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру. 2》 діал. Мішок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ворок —
ВО́РОК, а, ч. 1. Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру. Ворок із сиром притискали дошкою, яка кріпилася до кінців столика гвинтами (з наук.-попул. літ.); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
-
ворок —
Мішок, торбина
Словник застарілих та маловживаних слів
-
ворок —
ВО́РОК, а, ч. 1. Мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування сиру. 2. діал. Мішок. Ворок пшениці.
Словник української мови в 11 томах
-
ворок —
Ворок, -ка м. 1) Мѣшокъ. Питався лях: «Що ти постелив?» — Ворок. — «Чим ти вкрився?» — Воротом. — «Що ти поклав у голови?» — Ворок. — А він уліз у мішок, то постелився і вкрився й під головами, й під ногами, — то все один. Ном. № 1308.
Словник української мови Грінченка