Значення в інших словниках
-
вороток —
-тка, ч. Планка з двома ручками для обертання й підтримування різальних ручних інструментів (розверток, свердел і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вороток —
ВОРОТО́К, тка́, ч. Планка з двома ручками для обертання й підтримування різальних ручних інструментів (розверток, свердел і т. ін.). І все мені завод невпинно цокотить, і вороток скрипить (В. Сосюра); При ручному розвірчуванні розвертка приводиться в дію за допомогою воротка (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
вороток —
ВОРОТО́К, тка, ч. Планка з двома ручками для обертання й підтримування різальних ручних інструментів (розверток, свердел і т. ін.). При ручному розвірчуванні розвертка приводиться в дію з допомогою воротка (Практ. з машинозн.
Словник української мови в 11 томах