Орфографічний словник української мови

ворсинка

ворси́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ворсинка — див. ворсинки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ворсинка — ВОРСИ́НКА, и, ж. 1. Волосина ворсу, тканини і т. ін. Дбайливо скинув [Микола] білу ворсинку з матроської шинелі (В. Кучер); Загрубілі пальці обережно, з приємністю розгорнули пахучий папір, уже покритий ворсинками пилу (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. ворсинка — ВОЛОСО́К (на поверхні організмів — рослин, тварин, людей), ВОРСИ́НА, ВОРСИ́НКА. Кореневі волоски на поверхні потовщеної частини кореня.  Словник синонімів української мови
  4. ворсинка — ВОРСИ́НКА див. ворси́нки.  Словник української мови в 11 томах