ворсинка —
ворси́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ворсинка —
див. ворсинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ворсинка —
ВОРСИ́НКА, и, ж. 1. Волосина ворсу, тканини і т. ін. Дбайливо скинув [Микола] білу ворсинку з матроської шинелі (В. Кучер); Загрубілі пальці обережно, з приємністю розгорнули пахучий папір, уже покритий ворсинками пилу (М.
Словник української мови у 20 томах
ворсинка —
ВОЛОСО́К (на поверхні організмів — рослин, тварин, людей), ВОРСИ́НА, ВОРСИ́НКА. Кореневі волоски на поверхні потовщеної частини кореня.
Словник синонімів української мови