Орфографічний словник української мови

ворушливий

ворушли́вий

прикметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ворушливий — -а, -е, розм., рідко. Те саме, що рухливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ворушливий — ВОРУШЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (І. Нечуй-Левицький); Нервове ворушливе обличчя у Катрі відбивало на собі всі перелети бурливих сердечних почуть [почуттів] (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. ворушливий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
  4. ворушливий — ВОРУШЛИ́ВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що рухли́вий. Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. ворушливий — Ворушливий, -а, -е. = ворухливий  Словник української мови Грінченка