Значення в інших словниках
-
ворітниця —
-і, ж. 1》 Прикріплена на завісах одна з двох частин (половин) воріт, брами. 2》 Стовп, до якого прикріплено ворота.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ворітниця —
ВОРІ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Прикріплена на завісах одна з двох частин (половин) воріт, брами; ворітня. Брама була зачинена. Богдана Хмельницького обдало холодом, і саме в цей час зарипіли ворітниці, і брама повільно відчинилась (П.
Словник української мови у 20 томах
-
ворітниця —
ані́ (ні) ве́рша ані́ (ні) ворі́тниця. Позбавлений здорового глузду; безглуздий, необдуманий. — Ти й сам, Матвію, скільки й знаю тебе, не ходив у очкурах, а в Морозенка Степана шив штани. То до чого й плести отаке — ні верша ані ворітниця (Іван Ле).
Фразеологічний словник української мови
-
ворітниця —
ВОРІ́ТНИЦЯ (одна з двох частин воріт), ВОРІ́ТНЯ розм. Поволі виповзали з погребників і ям люди, боязко виглядали крізь ворітницю діти (В. Кучер); Коли ж виводили за двір, То на ворота впав твій зір, На дві обірвані ворітні (А. Малишко).
Словник синонімів української мови
-
ворітниця —
ВОРІ́ТНИЦЯ, і, ж. 1. Прикріплена на завісах одна з двох частин (половин) воріт, брами. Брама була зачинена. Богдана Хмельницького обдало холодом, і саме в цей час зарипіли ворітниці, і брама повільно відчинилась (Панч, III, 1956, 295)...
Словник української мови в 11 томах
-
ворітниця —
Ворітниця, -ці ж. 1) Доска въ воротной створѣ. см. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. О. 1862. I. 35. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці! АД. І. 41. 2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота. Мнж. 135.
Словник української мови Грінченка