Орфографічний словник української мови

впакувати

впакува́ти 1

дієслово доконаного виду

спакувати; засадити

впакува́ти 2

дієслово доконаного виду

зв'язати в пакунок

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. впакувати — I див. впаковувати I. II див. упакувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. впакувати — ВПАКУВА́ТИ див. упако́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. впакувати — впакува́ти 1. силоміць нагодувати (перев. дитину)(ср, ст): Я мало не впала, як побачила, скільки Лідзя впакувала в малого бульби (Авторка)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. впакувати — ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О.  Словник синонімів української мови
  5. впакувати — ВПАКУВА́ТИ¹ див. впако́вувати¹. ВПАКУВА́ТИ² див. упакува́ти¹.  Словник української мови в 11 томах